Ненадання єнергопостачальником доказів втручання споживача у роботу приладу обліку виключає покладення на останнього відповідальності за споживання не облікованої електричної енергії

ВС/КЦС: Ненадання єнергопостачальником доказів втручання споживача у роботу приладу обліку виключає покладення на останнього відповідальності за споживання не облікованої електричної енергії (ВС/КЦС, справа № 369/2762/16-ц, 09.07.18)

Фабула судового акта: Під час розгляду справи за позовом ПАТ «Київобленерго» (ПАТ) до споживача –власника будинку про стягнення збитків у розмірі 1 320,80 гривень, заподіяних у зв'язку із споживанням необлікованої електричної енергії, судами було встановлено, що між сторонами укладено договір про користування електричною енергією, відповідно до умов якого енергопостачальник взяв на себе зобов'язання постачати споживачу ктричну енергію у необхідних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану електричну енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни. 16 лютого 2015 року працівниками ПАТ за участю уповноваженої особи споживача складено акт про порушення, у якому зафіксовано факт «порушеня пломби держповірки, пломби енергопостачальної організації та пломбувального матеріалу пломби держповірки. Порушена цілісність корпусу лічильника електричної енергії для зміни показів електролічильника. Встановлено використання споживачами магніту постійного поля на верхній частині корпусу лічильника, про що свідчать подряпини на корпусі лічильника».  

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією для населення  допущені споживачем порушення кваліфіковані як такі, що сталися з вини споживача та вчинені відкритим способом.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів  Касаційного цивільного суду в цій справі став на бік відповідача, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, якими в позові ПАТ було відмовлено.

Заслуговує на увагу в висновок Верховного Суду про те, що відповідно до пункту 48 Правил користування електричною енергієюдля населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (втратила чинність на підставі постанови КМУ від 20 червня 2018 р. N 502) побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку.

Проте позивачем не доведений факт втручання споживача у роботу приладу обліку, що виключає покладення на нього відповідальності, передбаченої Правилами користування електричною енергією для населення.

Адже згідно з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеним за результатами проведення трасологічного та електоротехнічного дослідження, експертом встановлено, що навішена на лічильник свинцева пломба з позначками держповірки не піддавалася зняттю та повторному навішуванню. На поверхнях лічильника не виявлено значних механічних пошкоджень.

У зв’язку з цією справою доречно нагадати, що відповідно до пункту 5.5.5. нещодавно (14.03.2018)  затверджених постановою НКРЕКП № 312 Правила роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов’язаний: забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об’єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (п.п. 8); невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання (п.п. 9).

А згідно з пунктом 8.2.4. у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Разом з цим в п. 1.1.2. Правил згадується експертиза засобу комерційного обліку, яка являє собою комплекс заходів, що здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Пунктом 8.3.11. Правил встановлено: «якщо під час розгляду звернення (скарги/претензії) необхідно здійснити технічну перевіркуабо провести експертизу засобу комерційного обліку, строк розгляду звернення/скарги/претензії призупиняється на час проведення технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію)».