Втручання в право адвоката на свободу вираження поглядів, коли йдеться про захист авторитету судової влади, є законним. Але наскільки воно необхідне у у демократичному суспільстві?
Відповідь на це питання шукав і знайшов Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Шкицький та Водорацька проти Росії», передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».
Статус двох адвокатів було припинено органами професійного самоврядування РФ через неповагу (критику) до суддів. Крім цього дисциплінарний орган констатував бездоказове звинувачення ними колеги у позапроцесуальних зв’язках із суддями.
Оскарження такого рішення до судів ефекту не мало, тому правники звернулися до ЄСПЛ.
Обгрунтовуючи мотиви рішення, представник уряду наголошував на особливій ролі судової влади, яку в цьому конкретному випадку захищала держава. А статус адвоката, на відміну від пересічних громадян чи журналістів, передбачає певні обмеження в частині поведінки.
ЄСПЛ погодився із цими аргументами, констатувавши законність втручання в свободу вираження поглядів, що було спрямоване на підтримання авторитету судової влади. Але високі судді мали сумніви щодо іншого критерію правомірного обмеження – «необхідності у демократичному суспільстві».
Розглядаючи дане питання, ЄСПЛ послався на попереднє рішення у справі «Кабанов проти Росії». Там також адвоката позбавили ліцензії через образи на адресу служителів Феміди, але суд у Страсбурзі зауважив, що припинення статусу в таких випадках є непропорційним втручанням у право, гарантоване Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Оскільки і в цій справі ні адвокатська палата, ні суди не оцінили адекватності позбавлення адвоката права на здійснення адвокатської діяльності, а також не назвали жодної причини, яка б виправдала таке рішення, ЄСПЛ констатував факт порушення ст. 10 Конвенції.