Дуже часто в засобах масової інформації піддаються критиці, а, інколи, висловлюються обурення з приводу прийнятих слідчими суддями рішень, у яких поряд з запобіжним заходом у виді тримання під вартою підозрюваному визначається розмір застави, після внесення якого особа звільняється з-під варти.
У зв’язку з цим вважаємо за доцільне роз’яснити, що ч. 3 ст.183 КПК (2012 року) зобов’язує слідчого суддю під час застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначати розмір застави. І лише щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочинів, які спричинили загибель людини; або якщо у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений особою – слідчому судді згідно ч.4 ст.183 КПК України надається право, застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, не визначати розмір застави. При цьому, слідчий суддя зобов'язаний обґрунтувати у рішенні незастосування застави.
Таким чином, визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу у разі застосування тримання під вартою – є обов’язком слідчого судді, за винятком випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.
Слід зазначити і про те, що жоден із визначених КПК запобіжних заходів (тримання під вартою, домашній арешт, застава, особиста порука чи особисте зобов’язання) не є санкцією чи покаранням за скоєну дію. Такі заходи є попереджувальними, і їх метою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків в разі, якщо є побоювання здійснення підозрюваним будь-яких дій, що заважають встановленню істини чи виявленню винних осіб у кримінальному провадженні.
Крім того, варто зазначити і про те, що на відміну від Кримінально-процесуального кодексу України 1960 р. (взяття під варту) за Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 р. такий запобіжний захід, як тримання під вартою, є винятковим запобіжним заходом. І законодавець встановив обов’язок визначати заставу як альтернативу такому суворому заходу.
На думку фахівців в галузі права та з огляду на практику Європейського суду з прав людини вказана норма є прогресивною і таким звільненням з-під варти під заставу законодавець вирішив одразу кілька задач. Це, по-перше, звільнення держави від тягаря витрат на утримання підозрюваних у слідчих ізоляторах, їх лікування, перевезення та інші витрати. По-друге, розвантаження переповнених слідчих ізоляторів. По-третє, запобіжний захід - застава – має позитивні економічні критерії, оскільки гроші, які надходять на відповідні розрахункові рахунки, вливаються в загальну грошову масу і починають приносити дохід державі, а в разі порушення процесуальної поведінки - вся внесена сума залишається в державі.
Крім того, на думку європейських експертів, саме у таких положеннях і проявляється гуманність та демократичність КПК 2012 року. Адже можливість внести заставу і виконувати обов'язки, які будуть визначені слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, більш позитивно сприймаються, ніж перебування у місцях попереднього ув'язнення.
Таким чином, застава як альтернативний запобіжний захід є позитивною новацією КПК України 2012 року.
Також вважаємо за доцільне роз’яснити і те, що чинним КПК України встановлено межі розміру застави, які є визначальними для слідчого судді під час розгляду цього питання. Так, щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, слідчий суддя може визначити розмір застави від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати; у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати; у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, розмір застави залежно від тяжкості вчиненого підозрюваним злочину становить на 01 грудня 2017 року : від 1762 грн. до 35240 грн. для осіб, підозрюваних у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, від 35240 грн. до 140960 грн. – для осіб, які підозрюються у вчиненні тяжких злочинів та від 140960 грн. до 528600 грн. для осіб, які підозрюються у вчиненні особливо тяжких злочинів.
Разом з цим, слід зазначити і про те, що ч. 5 ст.182 КПК України надає можливість слідчому судді у виключних випадках, якщо буде суддею встановлено, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Тобто, вищевикладені норми КПК України, вказують на конкретні обов’язки слідчого судді щодо обрання застави як альтернативного заходу забезпечення кримінального провадження та необхідність визначати розмір застави в межах, що передбачений законом.
При цьому, забезпечуючи режим законності при провадженні в кримінальній справі, виконуючи встановлені КПК України обов’язки, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина на стадії досудового розслідування, тобто, виконує завдання кримінального провадження та відведену йому чинним КПК України роль.
_03_03.png)
