Вироком суду особу засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.
Відповідно до вироку суду особа, будучи директором товариства, отримав з державного бюджету кошти субвенції, які в подальшому привласнив та розтратив на потреби господарської діяльності товариства.
Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скасував судові рішення та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
ВС вказав, що з об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК України, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Відповідно до вироку суду особу визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, з урахуванням кваліфікуючих ознак, за привласнення та розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
ВС роз’яснив, що специфіка цієї форми полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб'єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою.
Обов'язковими суб'єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Оскільки з документів, на які суд послався як на докази доведення винуватості, не вбачається яким саме чином особа, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та розтратив грошові кошти та судом не зазначено форму умислу, мотиви злочину, а також за якими ознаками обвинуваченого віднесено до службових осіб, відповідно до займаної ним посади і його службових обов'язків, ВС скасував ухвалені судові рішення (постанова від 28.02.2019 у справі № 456/1181/15-к).