Висновок судово-медичної експертизи викликав певні питання, на які органи влади не намагалися відповісти. То ж органи влади не провели ефективне розслідування для того, щоб належним чином встановити причину смерті, а також те, чи мала місце будь-яка недбалість або жорстоке поводження.
На це звернув увагу ЄСПЛ у рішенні у справі «Призрені проти Албанії» (заява № 29309/16), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.
Фатос Призрені пішов до лікарні відвідати брата, якого туде перевели з центру тримання під вартою, але виявив того померлим. Брату був поставлений діагноз слонова хвороба, патологічне ожиріння і поліорганна недостатність, та були призначені ліки. Органи влади розпочали розслідування. Лікарі повідомляли, що до нього ставилися так, як і до будь-якого іншого пацієнта і було надане лікування відповідно до правил. Але Призрені повідомив слідчим, що під час попереднього візиту він знайшов свого брата без свідомості і прив’язаним до ліжка простирадлами. У висновку паталогоанатомічної експертизи не було виявлено жодних слідів ліків у крові померлого, але відмічені синці на обох передпліччях. Причиною смерті була вказана гостра серцево-легенева недостатність. При цьому питання недбалого лікування було залишене для іншої судово-медичної комісії.
Прокуратура вирішила не відкривати кримінальне провадження, посилаючись на звіт експертизи і той факт, що вона не виявила жодних доказів злочину. Ф.Призрені скаржився на це рішення, але його справа була відхилена на всіх рівнях.
Тоді, посилаючись на статтю 2 (право на життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, він звернувся до ЄСПЛ зі скаргою на те, що не було проведене ефективного розслідування смерті брата. Він також скаржився на те, що до його брата ставилися в лікарні в такий спосіб, який суперечив статті 3 (заборона катування та нелюдського поводження), також відповідно до ст. 13 (право на ефективний засіб судового захисту).
ЄСПЛ врахував, що розслідування розпочалося негайно в день смерті. Проте виникли протиріччя, оскільки висновок судово-медичної експертизи містив інформацію про відсутність слідів ліків в крові померлого, в той час як в історії хвороби лікарні було вказано, що він отримував медикаментозне лікування. І це протиріччя не було усунуте. Суд не переконався поза всякими обґрунтованими сумнівами, чи смерть людини була викликана його хворобою або невідповідним доглядом і лікуванням. Під час розслідування не розглядалися твердження заявника стосовно того, що під час перебування в лікарні його брат був в наручниках. Крім того, рішення прокуратури не порушувати справу було засноване на непереконливій судово-медичній експертизі.
Суд наголосив на важливості залучення родичів в розслідування смерті члена їх сім’ї, зокрема, для того, щоб забезпечити належний захист їх інтересів, що може суперечити інтересам поліції або сил безпеки.
Також пану Призрені було заборонено ефективно оскаржувати рішення прокурора не відкривати кримінальне провадження. Це не відповідало обов’язку держави проводити ефективне розслідування.
З урахуванням усього цього мало місце порушення процесуального зобов’язання держави відповідно до ст. ст. 2, 3 Конвенції. З огляду на ці висновки ЄСПЛ вирішив, що не було необхідним розглядати скарги відповідно до статті 13 Конвенції окремо та постановив виплатити заявникові 12 тис. євро відшкодування моральної шкоди.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Призрені проти Албанії» (заява № 29309/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
_03_03.png)
